«Бій під Крутами. Як це було»
…Безвусі, юні, вічно молоді ви склали
голови за рідний Київ, скріпивши крок
державницькій ході, вписавши подвиг
у свободи вияв.
Яр Славутич «Крутянці»
«Хто не знає свого минулого, не вартий свого майбутнього»,– говорить народна мудрість. І це дійсно так, бо як дерево тримається на землі своїм корінням, так людина тримається на землі своїм минулим. Людина, яка не знає минулого – як перекотиполе, куди вітер подме, туди воно й котиться.
Сто один рік тому - 29 січня 1918-го нерівний бій біля невеликого містечка на Чернігівщині, хоч і не врятував Київ від захоплення, проте став символом самопожертви українських юнаків.
Сьогодні, 28 січня, в нашому ліцеї пройшов урок пам’яті «Бій під Крутами. Як це було» до Дня пам’яті героїв Крут. Учні під керівництвом учителя історії Богданової Т.Є. перенесли усіх присутніх у ті важкі хвилини бою, коли 300 йшло проти тисячі. Хвилиною мовчання вшанували полеглих хлопців, які без вагань віддали молоде життя в ім’я волі свого народу.
В молитвах всіх героїв пригадаєм
Живим у Бога будем щедрості просить
Воскресне дух, я всіх вас закликаю
Людської пам’яті свічу яскраву запаліть.
В шкільній бібліотеці оформлена виставка літератури «Героїчні сторінки в історії українського народу».
У серцях українців бій під Крутами назавжди залишиться неспростованим фактом героїзму і жертовності молодого покоління в боротьбі за незалежну Україну. Нехай пам’ять про наших героїв, що загинули під Крутами, буде вічною. Нехай подвиг юних українських хлопців буде для нас прикладом, як потрібно любити рідну землю.
